О.П. Хмелюк,
асистент кафедри захисту рослин і загальнобіологічних дисциплін ПДАТУ
ВСТУП
Цінність гречки
як круп’яної культури загальновідома. Крім цього, вона є чудовим медоносом.
Гречаний мед темний, має приємний смак та аромат, володіє лікувальними
властивостями. Серед вирощуваних сільськогосподарських культур гречка – один з
найкращих медоносів. На Україні біля 50 % товарного меду отримують саме з
гречаних посівів. Разом із тим, нектаропродуктивність у гречки є важливою
ознакою, яка позитивно пов’язана з продуктивністю рослин.
Нектаропродуктивність
має одне із вирішальних значень для формування достатньої кількості і високої
якості зерна за рахунок переносу більшої кількості генетично різнорідного пилку.
Оскільки гречка ентомофільна культура запилення залежить від відвідування
квіток бджолами. Вперше видовий склад комах-запилювачів гречки був визначений
Мюллером в 1873 році. Медоносна бджола складала 9 із 10 комах [9].
Багаторічні
досліди і практичні дані показують, що різні сорти гречки мають неоднакову
нектаропродуктивність. Встановлено, що ознака "нектаропродуктивності квітки"
характеризується біологічними особливостями сорту і є спадковою. В більшості
сортів гречки ознака нектаропродуктивності по роках зберігається [1].
Одним із основних
способів підвищення нектаропродуктивності гречки є її селекція. В сучасній
науці виділено окремий напрям селекції на нектаропродуктивність [3].
Селекцією гречки
на нектаропродуктивність займались Г.В. Копелькієвський,
Ф.З. Кадирова, Є.Г. Чепик, Є.Т. Клименкова та інші. При відборі
необхідних генотипів селекціонери керуються не тільки фактичними даними
нектаропродуктивності, але й враховують морфологічні та господарсько-цінні
ознаки сорту. Так В.П. Поліщук пропонує вести відбір рослин на високу
нектаропродуктивність із крупними квітками білого забарвлення, що мають добре
розвинене стебло, бічні гілки та високу облиственність [7].
Г.В. Копелькієвський, Є.Г. Чепик, О.С. Алексеєва рекомендують
при селекції гречки на нектаропродуктивність вести відбір рослин, з добре
розвиненою кореневою системою і значно більшою площею листкової поверхні [2].
МЕТА ДОСЛІДЖЕНЬ
Метою проведення
досліджень було визначити нектаропродуктьивність сортів колекції гречки. Встановити
зв’язок нектаропродуктивності з іншими біометричними показниками.
МЕТОДИКА ТА
ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ
Дослідження
проводились в Науково-дослідному інституті круп’яних культур Подільського
державного аграрно-технічного університету в 2005-2007 роках.
Колекція включає
126 зразків селекційних сортів різного походження: 61 – української
селекції, 25 – російської, 24 – білоруської та 16 – далекого зарубіжжя (Чехія,
Словенія, Польща, Китай, Японія та ін.). В якості стандарту використовували
районований сорт Вікторія.
Досліди закладали
за принципом колекційного розсадника. Площа ділянки 2,7 м2, конфігурація
1,5 м × 1,8 м. Ізоляція екранна біологічна з допомогою тетраплоїдної
форми гречки. Попередник – озима пшениця. Норма висіву 50 схожих зерен на 1 пм.
Агротехніка загальноприйнята для зони вирощування.
Нектаропродуктивність
визначали методом змиву його з квіток, запропонованим Г. Боньє і
удосконаленим В.Г. Копелькієвським [6].
Біометричний
аналіз рослин проводили за методикою запропонованою Л.П. Бочкарьовою [4].
Отримані
експериментальні дані аналізувались методами математичної статистики [5, 8] з
використанням персонального комп’ютера із застосуванням спеціальних пакетів
програм MO Excel ’03 та Statistica 6.0. в середовищі Windows.
РЕЗУЛЬТАТИ
ДОСЛІДЖЕНЬ
В результаті
проведених досліджень було встановлено, що нектаропродуктивність досліджуваних
зразків гречки була різною і залежала від особливостей сорту. Вцілому по
колекції нектаропродуктивність змінювалась від 66,76 до 152,64 мг/рос.,
варіаційний розмах склав 85,88 мг/рос. (див. табл. 1). Середній показник
відповідає значенню в 106,44 мг/рос.
Мінливість ознаки
знаходиться в межах середнього варіювання (нижня норма). Коефіцієнт варіації
становить 14,97 %.
Таблиця 1
Статистичний
аналіз розподілу колекції селекційних сортів гречки по нектаропродуктивності
|
Показник
|
Значення
| |
Середнє
арифметичне, мг/рос.
|
106,44
| |
Мінімальне,
мг/рос.
|
66,76
| |
Максимальне,
мг/рос.
|
152,64
| |
Похибка
середнього, мг/рос.
|
±1,42
| |
Середнє
квадратичне відхилення, мг/рос.
|
15,93
| |
Коефіцієнт
варіації, %
|
14,97
| |
Інтервал
типовості (норми), мг/рос.
|
80-120
| |
Асиметрія
|
0,58
| |
Ексцес
|
1,04
| |
Точність
досліду, %
|
1,33
|
Розподіляється
ознака по явно анормальному типу, про що свідчать показники асиметрії та
ексцесу. Крива характеризується додатною асиметрією (0,58), що вказує на
домінуюче становище в колекції сортів з меншою нектаропродуктивністю. (див.
рис.1).
Рис.1. Розподіл
колекції сортів гречки по нектаропродуктивності
Величина ексцесу
(1,04) вказує на гостровершинність розподілу. Модальний клас із
нектаропродуктивністю 100–120 мг/рос. 66 номерів і становить 52,38 %
колекції. До нього і належить середній показник. З боку зменшення ознаки
знаходиться клас із показниками в межах 80-100 мг/рос. що налічує 38
сортів і становить 30,16 %. Ці два класи формують інтервал типовості
(норми) до якого ввійшло 104 сорти колекції або 82,54 %. За його межі
вийшло в бік збільшення ознаки 18 сортів (14,29 %), в бік зменшення ознаки
– 4 сорти (3,17 %).
Виходячи із
результатів статистичної обробки даних можна запропонувати класифікацію сортів
гречки по нектаропродуктивності:
1 - до 80 дуже низька,
3 - 80-100 низька,
5 - 101-120 середня,
7 - 121-140 висока,
9 - вище 140 дуже висока.
Розподіл колекції
сортів гречки, що вивчались, згідно запропонованої нами класифікації по
нектаропродуктивності наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Розподіл колекції
сортів гречки по нектаропродуктивності згідно класифікації
|
Група
нектаропродуктивності, мг/рос.
|
Кількість
сортів, шт.
|
Середній
показник, мг/рос.
|
Частка, %
| |
до 80
|
дуже низька
|
4
|
72,13
|
3,17
| |
80-100
|
низька
|
38
|
92,50
|
30,16
| |
101-120
|
середня
|
66
|
109,05
|
52,38
| |
121-140
|
висока
|
12
|
126,95
|
9,52
| |
вище 140
|
дуже висока
|
6
|
147,93
|
4,77
|
З таблиці 2
видно, що в колекції в найменш чисельними є класи які мають дуже низьку або
дуже високу нектаропродуктивність. Так, найнижчою нектаропродуктивністю
відзначились сорти: Слов’янка (1531) – 67,04, Абос (1607) – 71,98,
Детермінант-1 (1534) – 73,45 та Сибірка (1618) – 76,04 мг/рос.
Найвищою нектарною продуктивністю характеризувались сорти: Вікторія (1500 st) – 142,82,
Bednaja (1589) – 144,78, Erkeja (1588) – 144,81, Приморська 7 (1609)
– 150,94, Mangan (1587) – 151,80 та Зеленоквіткова 90 (1514) –
152,40 мг/рос.
Найбільша
кількість сортів ввійшла в групу із середньою (101-120 мг/рос.)
нектаропродуктивністю яка налічує 66 сорти і становить 52,38 %, наприклад,
Argente (1584) – 108,56, Лада (1503) – 108,71, Luba (1620) –
109,11 мг/рос. та ін. Дещо менш чисельною є група із низькою (80-100 мг/рос.)
нектаропродуктивністю в яку ввійшло 38 сортів колекції (30,16 %), зокрема,
Волма (1583) – 91,43, Гілея (1625) – 92,64, Pira (1578) – 92,79 мг/рос.
та ін. В досліджуваній нами колекції високу нектаропродуктивність мали 12
сортів (9,5 %), наприклад, Космея (1511) – 123,07, Ореста (1569)
– 126,94, Shuba (1593) – 132,78 мг/рос. та ін.
Про зв’язок
нектаропродуктивності із основними біометричними показниками свідчать
коефіцієнти кореляції, отримані при спостереженнях протягом трьох років.
Схематично вони зображені на рисунку 2.
r<0,33 (слабкий)
r=0,33–0,66 (середній)
r>0,66 (сильний)
Рис. 2. Зв’язок
нектаропродуктивності з основними біометричними показниками
З рисунка видно,
що нектаропродуктивність має сильний зв’язок з показниками зернової
продуктивності рослин зокрема: вагою плодів (0,87), кількістю виповнених зерен
(0,81) та загальною кількістю плодів (0,79). Дещо менший (середній) зв’язок
спостерігався із показниками, що характеризують структурну будову рослини: висотою
рослин (0,35), кількістю суцвіть (0,39), кількістю листків (0,39) та площею
листкової поверхні (0,60). Слабкий зв’язок був із кількістю гілок на рослині
(0,18) та кількістю вузлів на стеблі (0,21).
ВИСНОВОК
Отже, аналіз
нектаропродуктивності селекційних сортів гречки дав можливість визначити
основні статистичні показники, які характеризують мінливість та розподіл колекції.
Таким чином, мінімальне та максимальне значення відповідно становлять 66,76 та
152,64 мг/рос. середній показник становить 106,44 мг/рос.,
варіаційний розмах склав 85,88 мг/рос. Мінливість ознаки знаходиться в
межах середнього варіювання – коефіцієнт варіації становить 14,97 %. Крива
розподілу характеризується незначною додатною асиметрією (0,58), що вказує на
домінуюче становище сортів з меншою нектаропродуктивністю. Величина ексцесу
(1,04) вказує на гостровершинність розподілу. Тобто, має місце явно виділений
модальний клас який налічує 66 сортів або 52,38 % колекції. Так, найнижчою
нектаропродуктивністю відзначились сорти: Слов’янка (1531) – 67,04,
Абос (1607) – 71,98, Детермінант-1 (1534) – 73,45 та
Сибірка (1618) – 76,04 мг/рос. Найвищою нектарною продуктивністю
характеризувались сорти: Вікторія (1500 st) – 142,82, Bednaja (1589) –
144,78, Erkeja (1588) – 144,81, Приморська 7 (1609) – 150,94,
Mangan (1587) – 151,80 та Зеленоквіткова 90 (1514) –
152,40 мг/рос.
В результаті проведеного
статистичного обробітку експериментальних даних запропоновано класифікацію
сортів гречки за ознакою нектаропродуктивності. Так, нами було виділено 5
градацій за даною ознакою.
Також встановлено
зв’язок нектаропродуктивності з основними біометричними показниками. Найбільш
тісним він був із показниками зернової продуктивності рослин (r>0,66),
найменшим (r<0,33) – із кількістю гілок на стеблі (всього) та кількістю
вузлів на стеблі.
Вищенаведене
окреслює потребу в подальшому вивченню нектаропродуктивності сортів гречки в
результаті якого було б закладено шляхи підвищення потенційної продуктивності
рослин, як нектарної, так і зернової.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Аветисян Г.А.
Географическая изменчивость нектаропродуктивности медоносных растений и
медосборов. // 19 международный конгресс по пчеловодству. –М.: Сельхозиздат.
1963 С.158-168.
Алексеева Е.С.
Эффективные методы создания сортов гречихи. // Селекция и семеноводство.
–М.: 1972. №6. С.57-60.
Алексеєва О.С.
та ін. Генетика, селекція і насінництво гречки: Навч. посіб. – К.: Вища школа,
2004. – 213с.: іл.
Анализ структуры
растения гречихи (Методические рекомендации) / Бочкарева Л.П. –Черновы,
1994. -45с.
Зайцев Г.Н.
Математическая статистика в экспериментальной ботанике. –М.: Наука, 1984.
–424с.
Методические
рекомендации по оценке нектаропродуктивности и посещаемости пчелами растений в
связи с селекцией гречихи / Копелькиевский Г.В. и др. –Рыбное, 1977.
–19с.
Полищук В.П.
Повышение нектаропродуктивности растений путем селекции. // ХХ Юбил. конгресс
по пчеловодству. –М.: Колос, 1965. С.195-198.
Шмидт В.М. Математические
методы в ботанике: Учеб. Пособие.–Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. –288 с.
Muller H. Die
befruchtung der blumen durch insekten // Leipzig., 1973, -Р.21-36.
|
