|
КОЛЕКЦІЯ
ГРЕЧКИ РОДУ FAGOPYRUM MILL
В Науково-дослідному інституті круп’яних
культур ПДАТУз 1992 року на базі
наявної колекції мутантів та зразків сортів різного походження, під
керівництвом академіка АН ВШ України, професора Алексеєвої О.С. розпочата
планомірна робота по створенні генетичного банку світового різноманіття роду
гречкових.
Колекція з яких складається генофонд (мал. 1) є
сконцентрованим резервом цінних зразків що
використовуються у сільському господарстві (у першу чергу як вихідний матеріал у селекції, адже чим більша
різноманітність генів використовується в селекційній роботі, тим більша
вірогідність отримання тих ознак та властивостей, котрі необхідні
селекціонеру), наукових, освітніх та інших програмах.
Мал.1 Структура колекції гречки роду FAGOPYRUM MILL На кінець 2009 року, завдяки планомірній
роботі послідовників вченого, базова колекція нараховує біля 1000 зразків
зібраних з різних регіонів колишнього
Радянського Союзу та 14 країн світу. Наявна колекція, за міжнародною
класифікацією, відноситься до насіннєвих генбанків короткотривалого зберігання
насіння і визнана як нацiональне
надбання.
In situ
-природні заповідники
-регульовані території
-буферні зони
-on farm управління (обмін між фермерами, нові
інтродукції)
- on farm зберігання (суспільні генбанки)
- польові генбанки
- насіннєві генбанки (коротко та довготривале зберігання)
- in vitro генбанки (кріозберігання)
- банки пилку
- бібліотеки ДНК
Ex situ
Мал. 2. Міжнародна класифікація методів збереження та
підтримання генетичних ресурсів рослин. Найбільш
об'ємно в колекції представлений вид гречки звичайної - 283 зразки ─ місцеві
сорти популяції і форми з різних регіонів України, Росії, Білорусі і країн далекого та близького
зарубіжжя (Китаю, Японії, Індії, Франції, Польщі, Литви та Латвії). Селекційних сортів-популяцій — 137 зразків, з них:
вітчизняної селекції - 46; селекції Росії -
35; Білорусії - 30, країн далекого зарубіжжя - 26 зразків.
Через те, що
поліморфізм гречки звичайної (Fagopyrum Esculentum) досить
вузький, цінними як для селекції, так і для суміжних наук є мутанти, їх в
колекції 306 зразків. Отримані під впливом різних мутагенних факторів серед
мутантів зареєстровано понад 100 змін, які відносяться до 19 морфотипів.
Генетична колекція
включає 7 зразків з ідентифікованими генами, виявлення та успадкування яких
вивченні в Японії, університет Кіото, лабораторія генетики:
thick
leaf – генетичний маркер
(the) VII група щеплення генів (мутант);
pink
stem (PS) – V група
щеплення генів (мутант);
iellow
stem (IS) – II група
щеплення генів;
PY №
12 – III група щеплення
генів (мутант);
Grepi
(Gp) – II група щеплення
генів;
DD
гомостильний – III група
щеплення;
Карлик
dwA – генний маркер.
Також генні
маркери вивченні Фасенко Н.В. в НДІЗБіКК:
Форма
трикутнолиста – ген nv2,
СС;
Форма
детермінантна вузьколиста
– гени d, nv2;
Форма
трикутнолиста, детермінант з укороченими міжвузлями – гени d, nv2, Si.
Гібридних
популяцій в генофонді – 16 зразків.
В генофонді також широко представлений вид
гречки татарської – 115 зразків, віднесених до трьох різновидностей, зібраних з
різних регіонів світу. Вивчаються господарсько-біологічні властивості цього
виду з метою виділення перспективних зразків для майбутньої селекції. В
генофонд входять ще 11 дикорослих видів, арсеналом поширення їх є провінція
Китаю Шенсі, ці види представлені по одному зразку.
Генофонд гречки щорічно поповнюється за
рахунок обміну зразками з колегами наукових установ близького та далекого
зарубіжжя. Найбільш тісні зв’язки складаються з Росією – ВНДІЗБіКК (м. Орел),
Білоруссю – БілНДІЗіК (м. Жодіно), Польщею – станція селекції і рослин Полікіє
Люблінського воєводства, Китаєм НДІ рослинництва регіону лесового плато
провінція Шенсі та академія с.-г. наук провінції Шансі. Кандидат
с.-г. наук,
старший науковий співробітник Віталій Лапчинський
| 
