Незабаром Київ стане медовою столицею світу. На 41-му Міжнародному конгресі Всесвітньої федерації бджільницьких асоціацій "Апімондія", який проходив 15-20 вересня у Монпельє (Франція),  Україна виборола право в 2013 році приймати Всесвітній бджільницький Конгрес у себе. 

   Як розповіла голова правління всеукраїнської громадської організації "Братство бджолярів України" Тетяна Васильківська, за кандидатуру Києва свій голос віддали 93 із 165 членів Генеральної асамблеї "Апімондії". За таку честь наша столиця змагалася зі Стамбулом  (Туреччина), Софією (Болгарія), Будапештом (Угорщина), Гранадою (Іспанія) та Вероною (Італія). 

   За словами Васильківської, 43-й конгрес, який Київ прийматиме після Євро-2012, може стати найбільшим галузевим конгресом в історії України. Очікується, що на цей захід приїде близько 12 тисяч гостей... "Хоча право проведення конгресу - не єдиний наш трофей", - наголосила Тетяна Васильківська. Вітчизняні бджолярі зуміли повторити тріумф 2007 року, коли на конгресі в австралійському Мельбурні Україна змогли сенсаційно завоювати вісім нагород та вдруге отримати найпрестижніші номінації "Апімондії". 

    Так, український гречаний мед тепер поважно має титул Кращого меду світу. А сухе медове вино, виготовлене за традиційною українською рецептурою, - Кращого медового напою світу. Найвищу нагороду здобуло й наше медове вино на фруктовому соку. 

   Як зазначає координатор із комунікацій організаційного  комітету Юрій Рифяк, отримання права на проведення конгресу стане імпульсом для залучення інвесторів у галузь бджільництва. При цьому й сам конгрес - прибутковий захід. На його проведення знадобиться 3 - 4 мільйони євро. Ці кошти, за словами Рифяка, організатори теж планують залучити від інвесторів - як внутрішніх, так й іноземних. 

    Україна на міжнародній арені вкотре продемонструвала, що її бджільницька галузь є однією з найперспективніших у світі. Як зазначив віце-президент організаційного комітету, президент Союзу пасічників України, директор Національного наукового центру АН України "Інститут бджільництва ім. Прокоповича" Леонід Боднарчук, Україна входить до п’ятірки найбільших виробників меду в світі. 

   Так, за розрахунком на одного українця вітчизняне бджільництво виробляє 1,2 кілограма меду щороку. Однак споживання цього солодкого продукту в нас низьке, бідкається Тетяна Васильківська, лише 700 грамів. У сумі ж внутрішнє споживання меду в Україні становить лише 60% від можливостей ринку. 

    Голова правління "Братства бджолярів України" зауважує, що така культура споживання меду українцями є вкрай незадовільною. І в найближчих планах, після "завоювання" світової арени, бджолярі візьмуться й за внутрішній ринок, пообіцяла Васильківська. За її словами, планується розробка програми популяризації споживання продукції бджільництва. 

   Планують у братстві й захищати український ринок від конкурентів. Зокрема, від меду китайського та французького виробництва. 

   Проте рядові вітчизняні пасічники стурбовані не лише складнощами з виходом на експортний ринок чи незадовільним попитом на  внутрішньому. За іронією долі, занепокоєння викликає тенденція до зменшення в Україні посівів культури, вітчизняний мед з якої визнали найкращим на "Апімондії". 

 "Площі під посіви гречки зменшуються" , - розповідає "Дню" голова  Білоцерківського районного товариства пасічників, почесний пасічник УкраїниГригорій Цехмістренко. За його словами, нині вважається, що гречка - не дуже прибуткова культура, адже вона не може конкурувати по рентабельності з ріпаком. Тож лише одиничні господарства сіють, наприклад, по 600 гектарів. 

     "Але в основному - лише по 30, 50, 70 гектарів. Є й такі, які зовсім не сіють...  Тобто площі під гречку замалі! Фермерам не вигідно її сіяти, - говорить Цехмістренко. - Хоча разом із тим українці здавна були гречкосіями. І було б непогано повернути гречці гарну славу. У неї й крупа хороша, й нектар". Поки єдина надія на світові ринкові тенденції: якщо підніметься попит на гречаний мед, то й господарства будуть зацікавлені вирощувати гречку, сподівається Цехмістренко. 

До речi

     Після тріумфальної ходи українського бджільництва в 2007 році експорт меду в Україні зріс на 48% і становить зараз близько 14 тисяч тонн, що дозволяє заробити Україні близько 8,3 мільйона доларів. Та біда в тому, що вивозимо ми мед не як брендовий продукт.

     Тож Україна, окрім хорошого піару через просування на споживчі ринки Європи якісного продукту, втрачає ще й шалені кошти за марку "український мед". Бджолярі вже близько двох років воюють із  трейдерами. Та поки безуспішно. Можливо, цьогорічна перемога, що додала у солодкий кошик ще одного переможця (гречаний мед), переконає експортерів продавати світу готовий продукт з українським брендом. 

Алла Дубровик, Олексій Савицький

    За матеріалами

http://finance.ua/ з графічним доповненням авторського колективу Науково-дослідного інституту круп'яних культур ПДАТУ.